потік

ПОТІ́К, то́ку, ч.

1. Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією.

Добре ріці з потоками (прислів'я);

Гори піднімаються все вище та вище. Вони перетяті й перерізані подекуди вузькими балками, в котрих шумлять прудкі гірські потоки (І. Нечуй-Левицький);

Не дивуйте, що думи глибокі Будять речі та сльози пекучі, – Так напровесні дзвінкі потоки Прудко, гучно збігають із кручі (Леся Українка);

Холодну осінь пам'ятає він Тут, на Мечетці, на малім потоці (Л. Первомайський);

// Маса води, що стрімко тече.

Вода виступила з берегів і тисячними потоками розливалася по таборі (І. Франко);

Високо кров з нього б'є, .. Так, як зітреться свинець і надколеться трубка фонтану, З отвору з свистом поринуть назовні довженні потоки, Кинуті натиском дужим (М. Зеров);

Як меч, блищав в тьмі чорних крутоярів Потік Дніпра (М. Бажан);

* Образно. Чи жаль мені, що я у світ пішов пішком На бурі, громи й град, шукати, де зцілющий Потік знання пливе? (І. Франко);

Веселого квіту рожеві потоки Пливуть над шляхами і дзвонять життям (М. Стельмах);

* У порівн. Немов потоки буйноводні, Бурхає пролетарський спів: “Повстаньте, гнані і голодні Робітники усіх країв!” (М. Вороний);

* Образно. * У порівн. Каламутними потоками вступали окупанти на площі, розтікалися по околицях (О. Довженко);

// Маса якої-небудь рідини, що швидко тече, виливається звідкись.

З вікна видко Везувій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави (М. Коцюбинський);

– Знак! Знак мені! – закричала Маруся і залилася потоком теплих, вдячних, щасливих сліз (Г. Хоткевич);

Трупи угледівши мертві й потоки пролитої крові, Мало не скрикнула няня .. Та Одіссей її стримав (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// чого, який. Маса (повітря, світла, звуків і т. ін.), що поширюється звідкись, спрямовується кудись.

Із потоку гуків чулих Серенада виринала (Леся Українка);

Крізь широкий і низький отвір прочинених дверей в сіни вливався могутній потік світла (Л. Первомайський);

Рута м'ята да неприм'ята, непрогорнутая трава. Сюди вітер та туди вітер – аж потоками обвіва (П. Тичина);

Взимку на Україну нерідко вторгаються потоки холодного і порівняно сухого континентального повітря (з наук.-попул. літ.);

Потік випромінювання; Магнітний потік.

2. кого, чого, який, перен. Велика кількість, маса кого-, чого-небудь, що рухається в одному напрямі.

По чорній землі, скритий у пітьму, пливе людський потік (М. Коцюбинський);

Потяглися довгі валки полонених .. І зустрічні потоки радянських солдатів дивились на них байдуже, без злоби й ненависті, як у порожнечу (О. Довженко);

Дивився я на Хрест отой Південний, На темну воду, на потік авто, Що мчиться бурею по узбережжю (М. Рильський);

Транспортний потік; Потік пасажирів;

// Безперервний рух, надходження великої кількості чого-небудь.

Дня пуску шахти чекав [Соя], як великого свята .. Потечуть тонни руди могутнім потоком... (Д. Ткач).

3. спец. Тип виробництва з безперервним, послідовним виконанням усіх операцій певного виробничого процесу.

Металургійний завод майбутнього нам уявляється так. Це насамперед автоматизований агрегат безперервної дії з установками безперервного розливання сталі, з прокатними станами, які стоять у загальному потоці (з газ.);

Перейти на потік.

4. Велика група учнів або студентів, об'єднаних з певною метою (для занять, екзаменів і т. ін.).

У Харківському політехнічному інституті під час сесій заочників лекційні курси на 25 потоках .. читали виключно асистенти (з газ.).

(1) Нескінче́нним (безпере́рвним, нестри́мним і т. ін.) пото́ком – безперервно, невпинно.

На конвейєрі до його робочого місця подавалися нескінченним потоком невеликі гостроверхі балони (Н. Рибак);

Пливе безперервним потоком антрацит у заводів огні... (В. Сосюра);

Вітальні телеграми .. нестримним потоком летіли з усіх кінців неосяжної країни (з публіц. літ.);

(2) Поті́к слів (че́мностей і т. ін.)невпинне, багатослівне мовлення.

Редліх слухав тих слів, що невдержанним потоком рвалися з капітанових уст (І. Франко);

З хисткої теми треба було звернути. Треба припинити потік чемностей оцього губатого дивака (Іван Ле).

△ (3) Інформаці́йний поті́к – стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до її отримувача і визначений функціональними зв'язками між ними.

Важливим напрямком у розвитку будь-яких форм самоорганізації, зокрема й громадянського суспільства, є вільне формування інформаційних потоків, можливість отримувати без жодних перешкод об'єктивну інформацію з різних джерел (з наук. літ.);

Необхідні нові школи, нова педагогіка: дітям потрібен не інформаційний потік параметрів і констант часового, ілюзорного світу, а саморозкриття (О. Бердник);

(4) Цифрови́й поті́к, спец. – послідовність кодових даних від джерела до споживача.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потік — (невелика річка зі стрімкою водою) струмок, (розлив води) плин, плив, лава. Словник синонімів Полюги
  2. потік — поті́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. потік — Струмок, струмочок, річечка, (дзюркотючий) бурчак; (повітря) струмінь; (людей) плав; (авт) ВАЛКА, ланцюг, шнур; (слів) злива; ок. потік; п! РІЧКА; мн. ПОТОКИ, (диму) маси, (сліз) патьоки, (гнівних слів) філіппіки. Словник синонімів Караванського
  4. потік — див. струмок Словник синонімів Вусика
  5. потік — [поут’ік] потоку, м. (ў) потоці Орфоепічний словник української мови
  6. потік — -току, ч. 1》 Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. || Маса води, що стрімко тече. || Маса якої-небудь рідини, що швидко тече, виливається звідкись. || чого, який. Маса (повітря, світла, звуків і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. потік — 1. злива, див. ливень 2. це струмок Словник чужослів Павло Штепа
  8. потік — Невел. природна швидка течія, яка випливає з продуктивного джерела з вузьким руслом. Універсальний словник-енциклопедія
  9. потік — ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Словник синонімів української мови
  10. потік — Поті́к, -то́ку, в -то́ці; -то́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. потік — ПОТІ́К, то́ку, ч. 1. Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. Добре ріці з потоками (Укр.. присл.., 1963, 159); Гори піднімаються все вище та вище. Словник української мови в 11 томах
  12. потік — рос. поток грошова чи товарна маса, що перебуває в обігу певний час. Eкономічна енциклопедія
  13. потік — (рос.) 1. Масивний жолоб для відводу вологи з дахів російських дерев'яних будівель. Він лежить на крюках кокор, а в нього упираються кінці тесин покрівлі (порівн. водовідвід, водостік). 2. Влаштований у стіні тепловий канал від калорифера. Архітектура і монументальне мистецтво
  14. потік — Потік, -то́ку м. Потокъ, ручей. Камен. у. ум. потічок. Дійшов до потічка, став переходити, підкачав штани. Драг. 191. Словник української мови Грінченка