Орфографічний словник української мови

похухати

поху́хати

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. похухати — -аю, -аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що похукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм. Те саме, що поху́кати. – Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? – І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська).  Словник української мови у 20 томах
  3. похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що поху́кати. — Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? — І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Турч., Зорі.., 1950, 176).  Словник української мови в 11 томах
  4. похухати — Похухати, -хаю, -єш гл. = похукати.  Словник української мови Грінченка