похухати
ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм.
Те саме, що поху́кати.
– Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? – І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм.
Те саме, що поху́кати.
– Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? – І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)