похухати

Похухати, -хаю, -єш

гл. = похукати.

Значення в інших словниках

1. похухати — поху́хати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. похухати — -аю, -аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що похукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм. Те саме, що поху́кати. – Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? – І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська).  Словник української мови у 20 томах
4. похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що поху́кати. — Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? — І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Турч., Зорі.., 1950, 176).  Словник української мови в 11 томах