Значення в інших словниках
-
похіть —
-хоті, ж. 1》 Грубо-хтивий статевий потяг; хтивість. 2》 діал. Бажання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
похіть —
див. похитлівість хохл. (похоть) жага, хіть, ненатля
Словник чужослів Павло Штепа
-
похіть —
ПО́ХІТЬ, хоті, ж. 1. Грубо-хтивий статевий потяг; хтивість. Зиркав [Славко] на неї крадьки, але ласо. Похіть розлялася по його жилах теплотою (Л. Мартович); Невтримний він у похоті до жінок, ненаситний в блуді (П. Загребельний). 2. діал. Бажання.
Словник української мови у 20 томах
-
похіть —
БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг).
Словник синонімів української мови
-
похіть —
ПО́ХІТЬ, хоті, ж. 1. Грубо-хтивий статевий потяг; хтивість. Зиркав [Славко] на неї крадьки, але ласо. Похіть розлялася по його жилах теплотою (Март., Тв., 1954, 232); Невтримний він у похоті до жінок, ненаситний в блуді (Загреб., Диво, 1968, 113).
Словник української мови в 11 томах