похіть

БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг). І вона (Антоніна) тікала од нього (Івана), залишивши в ньому бажання (М. Коцюбинський); Задля тої ласухи жадання тіла часом були.. дужчими від поривів душі (О. Ільченко); Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об'єктом гарячої пристрасті.. студентка Мандрики (А. Головко); (Маріквіта:) Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка); Я так мов бачу, Христофоре, Як ти зійшов із корабля, Як під ногами, наче море, Гойдалася чужа земля; Як череваті лицеміри Хвалу пречистій воздали І як дівча червоношкіре Вони із хіті розп'яли (Д. Павличко).

ХТИ́ВІСТЬ (підвищена статева чуттєвість), СЛА́СНІСТЬ, СЕКСУАЛІ́ЗМ, СЛАСТОЛЮ́БСТВО рідше; ПО́ХІТЬ (грубий потяг). Хтивість і зажерливість пробивалися в баронові на кожному кроці (П. Загребельний); Руде волосся розкуйовдилось, очі стали вузькими, заблищала в них нестримна похіть (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. похіть — по́хіть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. похіть — -хоті, ж. 1》 Грубо-хтивий статевий потяг; хтивість. 2》 діал. Бажання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похіть — див. похитлівість хохл. (похоть) жага, хіть, ненатля  Словник чужослів Павло Штепа
4. похіть — ПО́ХІТЬ, хоті, ж. 1. Грубо-хтивий статевий потяг; хтивість. Зиркав [Славко] на неї крадьки, але ласо. Похіть розлялася по його жилах теплотою (Л. Мартович); Невтримний він у похоті до жінок, ненаситний в блуді (П. Загребельний). 2. діал. Бажання.  Словник української мови у 20 томах
5. похіть — ПО́ХІТЬ, хоті, ж. 1. Грубо-хтивий статевий потяг; хтивість. Зиркав [Славко] на неї крадьки, але ласо. Похіть розлялася по його жилах теплотою (Март., Тв., 1954, 232); Невтримний він у похоті до жінок, ненаситний в блуді (Загреб., Диво, 1968, 113).  Словник української мови в 11 томах