Значення в інших словниках
-
поцілений —
-а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілити 1). || у знач. ім. поцілений, -ного, ч.; поцілена, -ної, ж. Людина, яку поцілили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поцілений —
ПОЦІ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поці́лити 1. Він поглянув на чотирьох мерців. Двоє лежало боком, один горілиць, а четвертий, що видимо був поцілений ззаду, лицем до землі (О.
Словник української мови у 20 томах
-
поцілений —
ПОЦІ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поці́лити 1. Він поглянув на чотирьох мерців. Двоє лежало боком, один горілиць, а четвертий, що видимо був поцілений ззаду, лицем до землі (Коб.
Словник української мови в 11 томах