Значення в інших словниках
-
почавити —
-чавлю, -чавиш; мн. почавлять; док., перех. 1》 Подавити, потоптати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. || Пом'яти що-небудь. Почавити виноград. 2》 Чавити якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
почавити —
ПОЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. поча́влять; док., кого, що. 1. Подавити, потоптати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. І дороги погані, і все запруджене військом, – як би не почавити людей, здебільшого своїх (І.
Словник української мови у 20 томах
-
почавити —
ПОЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. поча́влять; док., перех. 1. Подавити, потоптати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Почавив чобітьми жуків; // Пом’яти що-небудь. Почавити виноград. 2. Чавити якийсь час.
Словник української мови в 11 томах
-
почавити —
Почавити, -влю, -виш гл. Раздавить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка