Орфографічний словник української мови

пошелестіти

пошелесті́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пошелестіти — -ещу, -естиш, док. 1》 Шелестіти якийсь час. 2》 розм. Почавши рухатися, створити шелест. 3》 безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (О. Гончар). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (Гончар, II, 1959, 134). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  4. пошелестіти — Пошелестіти, -щу, -стиш гл. Пошумѣть, пошелестѣть.  Словник української мови Грінченка