Великий тлумачний словник сучасної мови

пошелестіти

пошелесті́ти

-ещу, -естиш, док.

1》 Шелестіти якийсь час.

2》 розм. Почавши рухатися, створити шелест.

3》 безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пошелестіти — пошелесті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (О. Гончар). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (Гончар, II, 1959, 134). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  4. пошелестіти — Пошелестіти, -щу, -стиш гл. Пошумѣть, пошелестѣть.  Словник української мови Грінченка