Орфографічний словник української мови

пощадок

поща́док

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пощадок — -дку, ч., діал. Пощада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пощадок — ПОЩА́ДОК, дку, ч., діал. Пощада. (1) Без поща́дку – немилосердно. Сонце світило каламутними, рудими проміннями, пекло та смалило без пощадку (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
  3. пощадок — ПОЩА́ДОК, дку, ч., діал. Пощада. Без поща́дку — немилосердно. Сонце світило каламутними, рудими проміннями, пекло та смалило без пощадку (Крим., Вибр., 1965, 414).  Словник української мови в 11 томах