Орфографічний словник української мови

пощулити

пощу́лити

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пощулити — -лю, -лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пощулити — ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, рідко. Щулити якийсь час. Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пощулити — ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час. Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Тют., Вир, 1964, 116).  Словник української мови в 11 томах