пощулити

ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час.

Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Тют., Вир, 1964, 116).

Значення в інших словниках

1. пощулити — пощу́лити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пощулити — -лю, -лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пощулити — ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, рідко. Щулити якийсь час. Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах