Великий тлумачний словник сучасної мови

пощулити

пощу́лити

-лю, -лиш, док., перех., рідко.

Щулити якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пощулити — пощу́лити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пощулити — ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, рідко. Щулити якийсь час. Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пощулити — ПОЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. Щулити якийсь час. Гнат помовчав, пощулив очі, посвистів крізь зуби (Тют., Вир, 1964, 116).  Словник української мови в 11 томах