Орфографічний словник української мови

поясник

поя́сник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поясник — -а, ч., діал. П'ядич.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П'ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. поясник — П'Я́ДИЧ (рослина), ПЛАУ́Н, ЛІКОПО́ДІЙ бот., ПОЯ́СНИК діал.  Словник синонімів української мови
  4. поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П’ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (Фр., VI, 1951, 11).  Словник української мови в 11 томах