поясник

поя́сник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поясник — -а, ч., діал. П'ядич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П'ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. поясник — П'Я́ДИЧ (рослина), ПЛАУ́Н, ЛІКОПО́ДІЙ бот., ПОЯ́СНИК діал. Словник синонімів української мови
  4. поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П’ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (Фр., VI, 1951, 11). Словник української мови в 11 томах