поясник
ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П’ядич.
Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (Фр., VI, 1951, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поясник — поя́сник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- поясник — -а, ч., діал. П'ядич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П'ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- поясник — П'Я́ДИЧ (рослина), ПЛАУ́Н, ЛІКОПО́ДІЙ бот., ПОЯ́СНИК діал. Словник синонімів української мови