1. Словник української мови у 20 томах

поясник

ПОЯ́СНИК, а, ч., діал.

П'ядич.

Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поясник — поя́сник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. поясник — -а, ч., діал. П'ядич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поясник — П'Я́ДИЧ (рослина), ПЛАУ́Н, ЛІКОПО́ДІЙ бот., ПОЯ́СНИК діал. Словник синонімів української мови
  4. поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П’ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (Фр., VI, 1951, 11). Словник української мови в 11 томах