поясник

ПОЯ́СНИК, а, ч., діал.

П'ядич.

Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. поясник — поя́сник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. поясник — -а, ч., діал. П'ядич.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поясник — П'Я́ДИЧ (рослина), ПЛАУ́Н, ЛІКОПО́ДІЙ бот., ПОЯ́СНИК діал.  Словник синонімів української мови
4. поясник — ПОЯ́СНИК, а, ч., діал. П’ядич. Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (Фр., VI, 1951, 11).  Словник української мови в 11 томах