Орфографічний словник української мови

правдиво

правди́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. правдиво — див. відверто; щиро  Словник синонімів Вусика
  2. правдиво — Присл. до правдивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правдиво — ПРАВДИ́ВО. Присл. до правди́вий. Ти зрадієш; і розкажеш Дитині правдиво Про панича лукавого (Т. Шевченко); Нудьга нам байку утворила, Непевні фарби кинув час, І ми повірили правдиво В диво... (О. Олесь); А ми...  Словник української мови у 20 томах
  4. правдиво — ПРАВДИ́ВО. Присл. до правди́вий. Ти зрадієш; і розкажеш Дитині правдиво Про панича лукавого (Шевч., II, 1963, 219); Нудьга нам байку утворила, Непевні фарби кинув час, І ми повірили правдиво В диво… (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  5. правдиво — Правдиво нар. 1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Єв. Л. XI. 48. Перед Богом стою і кажу правдиво. Чуб. V. 376. 2) Истинно.  Словник української мови Грінченка