правдолюб —
[праўдол'уб] -ба, м. (на) -бов'і/-б'і, мн. -бие, -б'іў
Орфоепічний словник української мови
правдолюб —
-а, ч. Той, хто стоїть за правду, бореться за неї, шукає справедливості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правдолюб —
ПРАВДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Та був один між тими мудрецями, Знавець душі, великий правдолюб, Розумний, невсипущий, – звавсь Зірек (А.
Словник української мови у 20 томах
правдолюб —
ПРАВДОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Та був один між тими мудрецями, Знавець душі, великий правдолюб, Розумний, невсипущий, — звавсь Зірек (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах