правдолюбець —
-бця, ч. Те саме, що правдолюб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правдолюбець —
ПРАВДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що правдолю́б. Там [у Москві] правдолюбця Толстого сліди І Грибоєдова сміх невгасимий (М. Рильський); Бо ж у цьому й справді вищий клас: зарубаю правдивий твір не тому, що він правдивий, що в ньому правда неприємна...
Словник української мови у 20 томах
правдолюбець —
ПРАВДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що правдолю́б. Там [у Москві] правдолюбця Толстого сліди І Грибоєдова сміх невгасимий (Рильський, II, 1960, 177).
Словник української мови в 11 томах
правдолюбець —
Правдолюбець, -бця м. Поборник, истины.
Словник української мови Грінченка