Орфографічний словник української мови

правдонька

пра́вдонька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. правдонька — -и, ж. Пестл. до правда 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правдонька — ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1–3. Маленька правдонька всі неправди переважить (приказка); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Т. Шевченко); [Ївга:] Правда, Грицьку, твоя свята правдонька!...  Словник української мови у 20 томах
  3. правдонька — ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т.  Словник синонімів української мови
  4. правдонька — ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1-3. Маленька правдонька всі неправди переважить (Укр.. присл.., 1963, 165); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  5. правдонька — Правдонька, правдочка, -ки ж. ум. отъ правда.  Словник української мови Грінченка