правдонька

ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т. Шевченко); — Для мене один з найпрекрасніших виявів свободи є свобода мислити.. Самому дошукуватися якихось важливих істин у житті... (О. Гончар); Маленька правдонька всі неправди переважить (прислів'я); Ворога треба бити його власною зброєю, — скільки разів він чув цю аксіому, сам повторював її (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. правдонька — пра́вдонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. правдонька — -и, ж. Пестл. до правда 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правдонька — ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1–3. Маленька правдонька всі неправди переважить (приказка); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Т. Шевченко); [Ївга:] Правда, Грицьку, твоя свята правдонька!...  Словник української мови у 20 томах
4. правдонька — ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1-3. Маленька правдонька всі неправди переважить (Укр.. присл.., 1963, 165); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. правдонька — Правдонька, правдочка, -ки ж. ум. отъ правда.  Словник української мови Грінченка