прадід

пра́дід

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. прадід — див. дід  Словник синонімів Вусика
2. прадід — [прад'ід] -да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
3. прадід — -а, ч. 1》 Батько діда чи баби. 2》 перев. мн. Люди минулих поколінь; предки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прадід — ПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько діда чи баби. [Неріса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Леся Українка); На стіні Висів триструнний інструмент.., Що прадід ще на ньому, певне, грав... (М.  Словник української мови у 20 томах
5. прадід — з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда). 1. Споконвіку, одвічно. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко); Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей.  Фразеологічний словник української мови
6. прадід — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.  Словник синонімів української мови
7. прадід — Пра́дід, -да; -діди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прадід — ПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько діда чи баби. [Неріса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Л. Укр., III, 1952, 441); На стіні Висів триструнний інструмент..  Словник української мови в 11 томах
9. прадід — Прадід, -да м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.  Словник української мови Грінченка