Значення в інших словниках
-
прадід —
пра́дід іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прадід —
[прад'ід] -да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
-
прадід —
-а, ч. 1》 Батько діда чи баби. 2》 перев. мн. Люди минулих поколінь; предки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прадід —
ПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько діда чи баби. [Неріса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Леся Українка); На стіні Висів триструнний інструмент.., Що прадід ще на ньому, певне, грав... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
прадід —
з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда). 1. Споконвіку, одвічно. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко); Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей.
Фразеологічний словник української мови
-
прадід —
ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.
Словник синонімів української мови
-
прадід —
Пра́дід, -да; -діди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прадід —
ПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько діда чи баби. [Неріса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Л. Укр., III, 1952, 441); На стіні Висів триструнний інструмент..
Словник української мови в 11 томах
-
прадід —
Прадід, -да м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Словник української мови Грінченка