прамати —
-тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. || також у сполуч. зі сл. земля, перен. Земля, природа як основа всього живого. || перен. Те, від чого що-небудь бере початок, що є родоначальником, основою чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прамати —
ПРАМА́ТИ, тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря .. І хлібородную землю (М. Зеров); // також у сполуч. зі сл. земля, перен.
Словник української мови у 20 томах
прамати —
ПРИРО́ДА (органічний і неорганічний світ у всій сукупності й зв'язках), МАТЕ́РІЯ, НАТУ́РА заст.; ПРАМА́ТИ уроч. (основа всього живого). — Не лев, не тигр, а людина в природі найстарша!...
Словник синонімів української мови
прамати —
ПРАМА́ТИ, тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря.. І хлібородную землю (Зеров, Вибр., 1966, 123); // також у сполуч. із сл.
Словник української мови в 11 томах