прамати

ПРИРО́ДА (органічний і неорганічний світ у всій сукупності й зв'язках), МАТЕ́РІЯ, НАТУ́РА заст.; ПРАМА́ТИ уроч. (основа всього живого). — Не лев, не тигр, а людина в природі найстарша! Тож по праву старшого мусиш захистити і дерево, і пташине гніздо, і комаху (О. Гончар); Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя, в вічність матерії, в світу буття (Леся Українка); Тихо, тихо, ні найменшого подиху вітру. І небо й земля ніби куняли, затаїлись й очамріли од краси та тиші, сподіваючись чогось страшного в натурі (І. Нечуй-Левицький); І коні, і танки топтали завжди Живої праматері тіло (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. прамати — прама́ти іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири прама́тері  Орфографічний словник української мови
2. прамати — див. мати  Словник синонімів Вусика
3. прамати — -тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. || також у сполуч. зі сл. земля, перен. Земля, природа як основа всього живого. || перен. Те, від чого що-небудь бере початок, що є родоначальником, основою чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прамати — ПРАМА́ТИ, тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря .. І хлібородную землю (М. Зеров); // також у сполуч. зі сл. земля, перен.  Словник української мови у 20 томах
5. прамати — ПРАМА́ТИ, тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря.. І хлібородную землю (Зеров, Вибр., 1966, 123); // також у сполуч. із сл.  Словник української мови в 11 томах