працьовито —
Присл. до працьовитий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
працьовито —
ПРАЦЬОВИ́ТО. Присл. до працьови́тий. [Мирон:] Нарешті, в достатках люди чесніші, живуть тихо, мирно, працьовито, не п'янствують (І. Карпенко-Карий); Збуджений гомін людей ущух, працьовито загурчала лебідка (І. Волошин).
Словник української мови у 20 томах
працьовито —
ПРАЦЬОВИ́ТО. Присл. до працьови́тий. [Мирон:] Нарешті, в достатках люди чесніші, живуть тихо, мирно, працьовито, не п’янствують (К.-Карий, II, 1960, 142); Збуджений гомін людей ущух, працьовито загурчала лебідка (Вол., Наддн. висоти, 1953, 13).
Словник української мови в 11 томах