Орфографічний словник української мови

предковічний

предкові́чний

прикметник

уроч.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. предковічний — Споконвічний, передвічний, предвічний; стародавній, ПРЕДКІВСЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
  2. предковічний — див. стародавній  Словник синонімів Вусика
  3. предковічний — -а, -е, уроч. 1》 Який існує споконвіку, з давніх-давен. 2》 Який бере початок у далекому минулому; стародавній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предковічний — ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч. 1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. предковічний — ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  6. предковічний — ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч. 1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  7. предковічний — Предковічний, -а, -е Древній. К. Чг. 88. Гори предковічні. Шевч. Зассяєш знову духом предковічним. К. ХП. 54.  Словник української мови Грінченка