предковічний —
предкові́чний прикметник уроч.
Орфографічний словник української мови
предковічний —
див. стародавній
Словник синонімів Вусика
предковічний —
-а, -е, уроч. 1》 Який існує споконвіку, з давніх-давен. 2》 Який бере початок у далекому минулому; стародавній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
предковічний —
ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч. 1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Т.
Словник української мови у 20 томах
предковічний —
ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет.
Словник синонімів української мови
предковічний —
ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч. 1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
предковічний —
Предковічний, -а, -е Древній. К. Чг. 88. Гори предковічні. Шевч. Зассяєш знову духом предковічним. К. ХП. 54.
Словник української мови Грінченка