претихо —
присл., також у сполуч. зі сл. тихо, розм. Дуже тихо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
претихо —
ПРЕТИ́ХО, присл., також у сполуч. зі сл. тихо, розм. Дуже тихо. Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
претихо —
ПРЕТИ́ХО, присл., також у сполуч. із сл. тихо, розм. Дуже тихо. Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Донч., Секрет, 1947, 23).
Словник української мови в 11 томах