Орфографічний словник української мови

пречистий

пречи́стий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пречистий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. чистий. 1》 розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін. || Нічим не затьмарений. 2》 перен. Нічим не опоганений, не осквернений; з чистими почуттями; непорочний, святий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пречистий — ПРЕЧИ́СТИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. чистий. 1. розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін. На дні її [криниці] щось б'ється, мов таємні жили ..  Словник української мови у 20 томах
  3. пречистий — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил.  Словник синонімів української мови
  4. пречистий — ПРЕЧИ́СТИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. чистий. 1. розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін. На дні її [криниці] щось б’ється, мов таємні жили..  Словник української мови в 11 томах