пречистий

пречи́стий

-а, -е, також у сполуч. зі сл. чистий.

1》 розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін.

|| Нічим не затьмарений.

2》 перен. Нічим не опоганений, не осквернений; з чистими почуттями; непорочний, святий.

|| Який не підлягає жодному сумніву; повний, цілковитий.

|| у знач. ім. пречисте, -того, с.

|| у сполуч. зі сл. діва, мати, матір. Богородиця.

|| у знач. ім. Пречиста, -тої, ж. Богородиця.

3》 у знач. ім. Пречиста, -тої, ж., також у сполуч. зі сл. перша, друга. Назва двох церковних християнських свят (перше – 15 серпня – день кончини Богородиці; друге – 8 вересня – день народження Богородиці).

Значення в інших словниках

1. пречистий — пречи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пречистий — ПРЕЧИ́СТИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. чистий. 1. розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін. На дні її [криниці] щось б'ється, мов таємні жили ..  Словник української мови у 20 томах
3. пречистий — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил.  Словник синонімів української мови
4. пречистий — ПРЕЧИ́СТИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. чистий. 1. розм. Дуже чистий, зовсім позбавлений бруду, каламуті, сміття і т. ін. На дні її [криниці] щось б’ється, мов таємні жили..  Словник української мови в 11 томах