прибивати

прибива́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. прибивати — -аю, -аєш, недок., прибити, -б'ю, -б'єш, док. 1》 перех. і без додатка. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. || Розпинати кого-небудь, катуючи, страчуючи. || перев. док. Пронизавши кого-небудь кілком, списом і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прибивати — ПРИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБИ́ТИ, б'ю́, б'є́ш, док. 1. кого, що і без дод. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. [Ганна:] Кажуть, що якось Самрось вернувся п'яний додому, роздяг тебе до сорочки, а косу забив кілком у лаву...  Словник української мови у 20 томах
3. прибивати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док.  Словник синонімів української мови
4. прибивати — ПРИБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех. і без додатка. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. [Ганна:] Кажуть, що якось Самрось вернувся п’яний додому, роздяг тебе до сорочки, а косу забив кілком у лаву...  Словник української мови в 11 томах