Орфографічний словник української мови

пригашувати

прига́шувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пригашувати — -ую, -уєш і рідко пригашати, -аю, -аєш, недок., пригасити, -ашу, -асиш, док., перех. 1》 Зменшувати горіння чого-небудь, поступово гасити (світло, вогонь). || перев. док. Загасити те, що горить, повністю. || перен. Зменшувати яскравість чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пригашувати — ПРИГА́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГАСИ́ТИ, ашу́, а́сиш, док., що. 1. Зменшувати горіння чого-небудь, поступово гасити (світло, вогонь). – Оце мчить становий, аж осі горять ..  Словник української мови у 20 томах
  3. пригашувати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. пригашувати — ПРИГА́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГАСИ́ТИ, ашу́, а́сиш, док., перех. 1. Зменшувати горіння чого-небудь, поступово гасити (світло, вогонь). — Оце мчить становий, аж осі горять..  Словник української мови в 11 томах