пригашувати

прига́шувати

-ую, -уєш і рідко пригашати, -аю, -аєш, недок., пригасити, -ашу, -асиш, док., перех.

1》 Зменшувати горіння чого-небудь, поступово гасити (світло, вогонь).

|| перев. док. Загасити те, що горить, повністю.

|| перен. Зменшувати яскравість чого-небудь.

|| Приглушувати звук.

2》 перен. Не давати чому-небудь розвинутися на повну силу.

|| Зменшувати інтенсивність виявлення чогось.

|| Припиняти (розмову, суперечку, думки і т. ін.).

|| Гамувати (емоції); гасити.

|| Змушувати забувати.

Значення в інших словниках

1. пригашувати — прига́шувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пригашувати — ПРИГА́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГАСИ́ТИ, ашу́, а́сиш, док., що. 1. Зменшувати горіння чого-небудь, поступово гасити (світло, вогонь). – Оце мчить становий, аж осі горять ..  Словник української мови у 20 томах
3. пригашувати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. пригашувати — ПРИГА́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГАСИ́ТИ, ашу́, а́сиш, док., перех. 1. Зменшувати горіння чого-небудь, поступово гасити (світло, вогонь). — Оце мчить становий, аж осі горять..  Словник української мови в 11 томах