Орфографічний словник української мови

приговірка

пригові́рка

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приговірка — див. приказка  Словник синонімів Вусика
  2. приговірка — приговорка, -и, ж., розм., рідко. 1》 Те саме, що приговір 1). 2》 Те саме, що приказка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приговірка — див. поговірка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. приговірка — ПРИГОВІ́РКА, ПРИГОВО́РКА, и, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що пригові́р 1. Сипле [Тьоркін] жарти, приговірки. Сам же й вусом не моргне (С. Воскрекасенко); [Терпилиха:] Оттак все вона – приговорками та одговорками і вивертається (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
  5. приговірка — ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм.  Словник синонімів української мови
  6. приговірка — ПРИГОВІ́РКА, ПРИГОВО́РКА, и, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що пригові́р 1. Сипле [Тьоркін] жарти, приговірки. Сам же й вусом не моргне (Воскр., Взагалі.., 1948, 122); [Терпилиха:] Оттак все вона — приговорками та одговорками і вивертається (Котл.  Словник української мови в 11 томах
  7. приговірка — Приговірка, -ки ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка