Орфографічний словник української мови

пригірок

при́гірок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пригірок — рідше пригорок, -рка, ч. Невеликий горб; пагорок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пригірок — Пагорок, пагорочок, підгорок, підгородочок, згірок, згірочок, згір'я, узгір'я, горка. горб, горбок, горбочок, пагорб, пагорбок, сугорб, сугорбок, сугорбочок, див. скосогір, спуск, холм  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пригірок — ПРИ́ГІРОК, рідше ПРИГО́РОК, рка, ч. Невеликий горб; пагорок. Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців (І. Франко); Невисоким пригірком, уздовж Бугу, посувається комбайн (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  4. пригірок — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм.  Словник синонімів української мови
  5. пригірок — ПРИ́ГІРОК, рідше ПРИГО́РОК, рка, ч. Невеликий горб; пагорок. Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців (Фр., VI, 1951, 8); Невисоким пригірком, уздовж Бугу, посувається комбайн (Рад.  Словник української мови в 11 томах