пригірок

ПРИ́ГІРОК, рідше ПРИГО́РОК, рка, ч. Невеликий горб; пагорок.

Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців (Фр., VI, 1951, 8);

Невисоким пригірком, уздовж Бугу, посувається комбайн (Рад. Укр., 29.VII 1962, 2);

В глибоких западинах біліють хати, зеленіють городи, чорніють тини, котрими помережані й пригорки (Н.-Лев., II, 1956, 387);

За кілька хвилин трактори повернули праворуч і.. полізли на пригорок, за яким починався рівний степ (Епік, Тв., 1958, 351).

Значення в інших словниках

1. пригірок — при́гірок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пригірок — рідше пригорок, -рка, ч. Невеликий горб; пагорок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригірок — Пагорок, пагорочок, підгорок, підгородочок, згірок, згірочок, згір'я, узгір'я, горка. горб, горбок, горбочок, пагорб, пагорбок, сугорб, сугорбок, сугорбочок, див. скосогір, спуск, холм  Словник чужослів Павло Штепа
4. пригірок — ПРИ́ГІРОК, рідше ПРИГО́РОК, рка, ч. Невеликий горб; пагорок. Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців (І. Франко); Невисоким пригірком, уздовж Бугу, посувається комбайн (з газ.  Словник української мови у 20 томах
5. пригірок — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм.  Словник синонімів української мови