Значення в інших словниках
-
призволити —
Призво́лити. Дозволити. Ухвалено призволити черновецкій громаді затягнути позичку 65. 000 зр[иньских] на будову касарні для краєвої оборони (Б., 1895, 5, 3) // пол. przyzwalać — дозволяти.
Українська літературна мова на Буковині
-
призволити —
див. призволяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
призволити —
ПРИЗВО́ЛИТИ див. призволя́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
призволити —
ДОЗВОЛЯ́ТИ кому що (давати згоду на здійснення чогось), ДОПУСКА́ТИ кого, ДАВА́ТИ з інфін., ДАВА́ТИ ПРА́ВО, ПІДПУСКА́ТИ до чого, розм., ПРИПУСКА́ТИ кого, що, розм., ПОЗВОЛЯ́ТИ розм., ЗВОЛЯ́ТИ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИ розм., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого на що, уроч.
Словник синонімів української мови
-
призволити —
Призво́лити, -во́лю, -во́лиш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
призволити —
ПРИЗВО́ЛИТИ див. призволя́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
призволити —
Призволити, -ся см. призволяти, -ся.
Словник української мови Грінченка