Значення в інших словниках
-
призначити —
див. призначати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
призначити —
ПРИЗНА́ЧИ́ТИ див. признача́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
призначити —
ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити.
Словник синонімів української мови
-
призначити —
ПРИЗНА́ЧИ́ТИ див. признача́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
призначити —
Признача́ти, -ча́ю, -єш сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. Харьк. у. 2) Назначать, назначить. Ном. № 9033. П'ять овечат, що їй призначали. Г. Барв. 466-467. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив. Чуб. V. 360.
Словник української мови Грінченка