Орфографічний словник української мови

призначення

призна́чення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. призначення — -я, с. 1》 Дія за знач. призначити. 2》 Розпорядження на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. || Офіційний документ на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди-небудь. 3》 Роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. призначення — ПРИЗНА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. призна́чи́ти. Найважливішим актом, спрямованим на визволення руської церкви з-під візантійського впливу, було призначення в часи правління Ярослава Мудрого, всупереч бажанню Візантії, митрополита з руських (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. призначення — ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. призначення — Призна́чення, -ння; -на́чення, -чень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. призначення — ПРИЗНА́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. призна́чи́ти. Найважливішим актом, спрямованим на визволення руської церкви з-під візантійського впливу, було призначення в часи правління Ярослава Мудрого, всупереч бажанню Візантії, митрополита з руських (Нариси стар.  Словник української мови в 11 томах