Орфографічний словник української мови

прикалабок

прикала́бок

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прикалабок — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
  2. прикалабок — прикарабок, -бка, ч., діал. Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикалабок — ПРИКАЛА́БОК, бка, ч., діал. Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, – коли гляне, аж висить чоловік неживий (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  4. прикалабок — ПРИКАЛА́БОК, бка, ч., діал. Невелика прибудова, комірчина; невеликий відсік у приміщенні, коморі, шафі і т. ін. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах