Орфографічний словник української мови

припас

припа́с 1

іменник чоловічого роду

спорядження

припа́с 2

іменник чоловічого роду

випас

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. припас — (шкіперський) спорядження причандалля, знаряддя, припаси; (харчів) запас, запаси; (бойовий) риштунок; Р. зброя  Словник синонімів Караванського
  2. припас — див. запас; їда  Словник синонімів Вусика
  3. припас — I -у, ч. 1》 збірн. і тільки мн. припаси, -ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження. || Запас продуктів, провізія. 2》 Знаряддя для виконання якоїсь роботи. || рідко. Те саме, що зброя. II -у, ч., діал. Випас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припас — Запас, див. провізія, припаси  Словник чужослів Павло Штепа
  5. припас — ПРИПА́С¹, у, ч. 1. збірн., перев. мн. припа́си, ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження. Новий боцман відкрив люк, який вів униз у комору, де лежав різний шкіперський припас (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. припас — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн.  Словник синонімів української мови
  7. припас — ПРИПА́С¹, у, ч. 1. збірн. і тільки мн. припа́си, ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої-небудь справи; спорядження. Новий боцман відкрив люк, який вів униз у комору, де лежав різний шкіперський припас (Трубл.  Словник української мови в 11 томах
  8. припас — Припас, -су м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.  Словник української мови Грінченка