Значення в інших словниках
-
приправа —
Присмака, св. заправа, (жирна) омаста, (рідка) соус, г. сос, (комбінована) майонез; (до м'яса) гарнір; П. домішка; мн. ПРИПРАВИ, спеції.
Словник синонімів Караванського
-
приправа —
див. їда
Словник синонімів Вусика
-
приправа —
-и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. || Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. || Домішка до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приправа —
див. соус, підливка
Словник чужослів Павло Штепа
-
приправа —
ПРИПРА́ВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату; присмака. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Ірина Вільде); Випікають млинці з різними приправами (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
приправа —
Зброя, озброєння
Словник застарілих та маловживаних слів
-
приправа —
ДО́МІШКА (те, що додається до чогось, змішується з чимсь, є складовою частиною чого-небудь), ВКЛЮ́ЧЕННЯ спец., ПРИ́МІШКА розм.; ПРИПРА́ВА (до їжі). Країні потрібні найвищі сорти сталі. А без домішки мангану такої сталі не одержати (О.
Словник синонімів української мови
-
приправа —
ПРИПРА́ВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м’яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Вільде, Сестри.., 1958, 194); Випікають млинці з різними приправами (Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
приправа —
Приправа, -ви ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.
Словник української мови Грінченка