приправа

ДО́МІШКА (те, що додається до чогось, змішується з чимсь, є складовою частиною чого-небудь), ВКЛЮ́ЧЕННЯ спец., ПРИ́МІШКА розм.; ПРИПРА́ВА (до їжі). Країні потрібні найвищі сорти сталі. А без домішки мангану такої сталі не одержати (О. Донченко); Складні сплави містять багато включень (з журналу); Їх (угорців) смаглявий тип має в собі примішку чогось татарського (І. Нечуй-Левицький); Без приправи й паляниці не зробиш (прислів'я).

ПРИПРА́ВА (те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату), ПРИСМА́КА, СПЕ́ЦІЇ, ПРИВА́РОК розм., ОМА́СТА діал. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Ірина Вільде); Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмак (Ю. Збанацький); З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (М. Рудь); Вона покуштувала (борщ) — ні солі досить, ні приварку не видно (Панас Мирний); Сіль — омаста, масло — окраса (М. Номис).

Значення в інших словниках

1. приправа — припра́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. приправа — Присмака, св. заправа, (жирна) омаста, (рідка) соус, г. сос, (комбінована) майонез; (до м'яса) гарнір; П. домішка; мн. ПРИПРАВИ, спеції.  Словник синонімів Караванського
3. приправа — див. їда  Словник синонімів Вусика
4. приправа — -и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. || Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. || Домішка до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. приправа — див. соус, підливка  Словник чужослів Павло Штепа
6. приправа — ПРИПРА́ВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату; присмака. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Ірина Вільде); Випікають млинці з різними приправами (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. приправа — Зброя, озброєння  Словник застарілих та маловживаних слів
8. приправа — ПРИПРА́ВА, и, ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м’яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Вільде, Сестри.., 1958, 194); Випікають млинці з різними приправами (Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. приправа — Приправа, -ви ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.  Словник української мови Грінченка