Орфографічний словник української мови

приправлений

припра́влений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приправити I. || приправлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приправлений — ПРИПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припра́вити¹. Вся страва була добре приправлена, до того й час був пізній, і жіночки вечеряли смачно (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. приправлений — ПРИПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припра́вити¹. Вся страва була добре приправлена, до того й час був пізній, і жіночки вечеряли смачно (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах