приправлений
ПРИПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до припра́вити¹.
Вся страва була добре приправлена, до того й час був пізній, і жіночки вечеряли смачно (Л. Яновська);
Ішли з музикою, аби заграти панові й погуляти в його чеснім домі, аби потрактувати його і його челядь доброю горівкою, приправленою медом і корінням (О. Кобилянська);
Повітря у пивній важке, задимлене міцним самосадом, приправлене пахощами кислої капусти, цибулі, горілчаним духом (А. Шиян);
Молода Іскра .. не могла наслухаться українських юмористичних [гумористичних] оповідань, розказаних червоними устами, приправлених жартами й смішками (І. Нечуй-Левицький);
Говорив [граф] звільна, голосом проникливим і неприємним, трохи приправленим .. терпкою іронією (І. Франко);
Життя, яке вони тепер вели, було тихе та сумне, приправлене бурливими вибухами пияцтва Ляуфлера (О. Кобилянська);
// припра́влено, безос. пред.
Жодна страва не прийшла йому до смаку: .. усе йому на лядський лад приправлено (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)