приправлений

припра́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до приправити I.

|| приправлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. приправлений — припра́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. приправлений — ПРИПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припра́вити¹. Вся страва була добре приправлена, до того й час був пізній, і жіночки вечеряли смачно (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. приправлений — ПРИПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припра́вити¹. Вся страва була добре приправлена, до того й час був пізній, і жіночки вечеряли смачно (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах